27 дек. 2016
23.12.2016 р. Верховною Радою України було отримано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від сплати трьох відсотків річних та індексу інфляції для споживачів житлово-комунальних послуг, які прострочили виконання грошового зобов'язання».
Його автори стверджують, що сьогодні в Україні гостро стоїть проблема бідності. Соціальні та економічні труднощі привели до знаходження більшості громадян за її межею. Основною причиною такої ситуації є високий рівень інфляції та плати за житлово-комунальні послуги. При цьому не всі громадяни, які потребують соціального захисту держави, мають можливість своєчасно здійснювати плату за житлово-комунальні послуги, розмір якої значно перевищує їхні доходи.
Разом з тим, пункт 10 частини 3 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
У той же час, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому з даного питання склалася невтішна судова практика. Так, Верховний Суд України у правовій позиції, викладеної в Рішенні ВСУ від 16 грудня 2015 №6-2023цс15 зазначив: «Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України« Про житлово-комунальні послуги »правова норма 
про відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених в частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
При відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також узгоджується з закріпленими в пункті 3 частини першої статті 96 Цивільного процесуального кодексу України нормами, згідно з якими однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
З огляду на те, що в процесі прийняття спеціального закону - Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зміни в ГК України Верховною Радою України не розглядалися і не бралися щодо спірних правовідносин норми спеціального закону не можуть конкурувати з нормами основного акта цивільного законодавства ».
Таким чином, особи, які не в змозі оплатити надвисоку плату за житлово-комунальні послуги повинні за прострочення платежів за комунальні послуги платити не тільки пеню передбачену Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а й три відсотки річних та індекс інфляції, передбачені Цивільним кодексом України, за весь час прострочення.
Розробники законопроекту вважають, що необхідно виправити цю ситуацію і внести зміни до Цивільного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України з тим, щоб поліпшити становище громадян, які перебувають на межі бідності в зв'язку з надвисокими тарифами і низькими доходами.
Ухвалення законопроекту дозволить знизити соціальну напругу в суспільстві, викликане різким підвищенням вартості тарифів на житлово-комунальні послуги, посилити гарантії соціального захисту громадян, сприятиме забезпеченню соціальної справедливості та реалізації гарантованого Конституцією України права на достатній рівень життя населення.
Вікторія Криворучко
адвокат АТ "АФ" ДОМІНАНТА "
Рейтинг сторінки: 0/5 на основі 0 оцінок.
Як зареєструвати ТОВ з іноземним засновником?
На практиці часто виникають ситуації, коли в процесі розширення бізнесу або для залучення іноземних інвестицій необхідно оперативно зареєструвати ТОВ з засновником-нерезидентом. Однак не завжди зрозуміло, яку процедуру необхідно реалізувати і в чому її особливості. У цій статті розглянемо найбільш часті питання, які виникають в такій ситуації.
Як зареєструвати ТОВ з іноземним засновником?