Управління товарними запасами на підприємстві: моделі управління

1. Управління запасами: що це таке і для чого застосовується
2. Управління оптимальним обсягом запасів
3. Процес управління формуванням запасів
4. консервативний
5. помірний
6. агресивний
7. Моделі управління оптимальним обсягом запасів
8. модель Уїлсона
9. модель АВС
10. Модель фіксованого рівня
11. «Мінімум - максимум»
12. Методи оцінки вартості запасів
13. висновок

Будь-яке підприємство ставить перед собою основну задачу в отриманні максимального прибутку. Це в свою чергу залежить від того, як продукція буде задовольняти потреби споживача. Для ефективної діяльності компанії важливим є той момент, як буде сформована політика управління запасами. Це частина політики оборотного капіталу. Від того, наскільки правильно буде побудований даний процес, залежить рівень задоволення запитів споживача і, відповідно, максимальний прибуток організації.

Управління запасами: що це таке і для чого застосовується

Це процес, який визначає і підтримує найбільш оптимальний обсяг запасів і забезпечує їх фінансування.

Що таке управління запасами

Основні завдання, які вирішує дана система, полягають в тому, щоб розраховувати необхідні норми запасу на виробництві, контролювати реальні розміри і вчасно робити поповнення, згідно встановлених норм.

Система управління складається з ряду процесів, які виконуються в певній послідовності:

1. Аналізується рівень запасів за попередній період. Головною метою на даному етапі є визначення рівня їх постачання виробництва, і оцінюється ефективність їх використання.
2. Ставляться цілі, для чого резерви необхідні. Вони можуть полягати в тому, щоб:
   максимально забезпечити виробництво в даний час;
   визначити кількість сезонного запасу, який необхідний для роботи виробництва в майбутньому періоді;
   організовувати діяльність в області збуту на даному етапі.
3. Проводиться оптимізація розмірів поточних запасів для основних груп.

Управління необхідно для того, щоб:

• знизити втрати у виробництві через недостатню кількість запасів;
• максимально зменшити надлишки ТМЗ (товарно-матеріальних запасів);
• прискорити оборот;
• знизити витрати підприємства на зберігання ТМЗ;
• оптимізувати оподаткування;
• знизити кількість втрат, пов'язане з псуванням або старінням резервів.

Управління оптимальним обсягом запасів

Оптимізація запасів - це досить складне завдання, з якою стикається більшість підприємств, особливо актуальна вона серед торгових організацій. Якщо не брати до уваги дане питання, можна зіткнутися з деякими труднощами, що згодом призводить до:

• недоліків засобів, що знаходяться в обороті;
• збоїв в роботі складських приміщень;
• незадоволеності замовників;
• утворення прострочених товарів.

Завдяки формуванню оптимального обсягу можлива мінімізація страхового резерву. Однак це не повинно перешкоджати своєчасному виконанню замовлень, на продукцію.

Процес досить складний, і підходити до вирішення необхідно комплексно, де важливо враховувати всі значущі фактори, до яких відносяться:

• цінова політика;
• закупівля, зберігання і продаж кожної одиниці товару;
• зовнішні фактори і багато іншого.

Надлишок резервів призводить до того, що збільшуються витрати на їх зберігання, зростає майновий податок, є ймовірність того, що можливий передбачуваний дохід не буде отриманий, а також вірогідні втрати через псування і старіння запасів.

Дефіцит сприяє тому, що робота виробництва може зупинитися, впадуть обсяги реалізації, в певних випадках можлива необхідність придбання відсутнього сировини за вищими цінами. Все це призводить до того, що підприємство не отримує можливий прибуток.

Вирішуючи такі складні завдання, важливо особливу увагу приділяти не тільки системі обліку по реалізації, а й питань, що стосуються аналізів даних.

1. Оптимізація закупівлі. Вважається найбільш ефективним способом, щоб мінімізувати залишки на складах. Суть його полягає в наступному: купувати ту кількість товару, яке буде реалізовано до наступної закупівлі. Визначальним фактором тут є аналіз поточного попиту.
2. Розрахунок оптимального страхового запасу. Домогтися ідеального результату в даному випадку неможливо, так як не можна врахувати все впливають на продажу чинники. Розрахунок робиться на основі різних стратегій: максимізації прибутку; мінімізації обсягу закупівлі, витрат на зберігання; збільшенні задоволеності клієнтів і так далі.
3. Аналіз надлишків та недостач. Дозволяє визначити поточний стан, виявити всі фактори, що впливають на дану обстановку і максимально знизити можливі ризики.
4. Оптимізація продуктової лінійки. Проводиться аналіз взаємозамінних і супутніх товарів, виявляються продукти, на які представлений стабільний або хаотичний попит.
5. Управлінська звітність. Керівництву надається можливість контролювати всі головні показники, що при негативних тенденціях дозволяє оперативно зреагувати і вжити необхідних заходів для стабілізації виробництва.

Що таке аудиторська перевірка і як вона допоможе підвищити всі показники підприємства? Читайте тут.

ця ��таття розповість, як провести будівельний аудит і для чого він потрібен?

Що таке кадровий аудит і чому він такий важливий? Наша стаття допоможе вам дізнатися, як його проводити.

Процес управління формуванням запасів

Фінансовий менеджмент включає в себе три підходи, які дозволяють формувати запаси виробництва, беручи до уваги рівень прибутковості і ризики фінансової діяльності.

консервативний

Крім того, що в повній мірі здійснюється забезпечення у всіх видах запасів, ще й створюються великі їхні резерви в разі збоїв в поставках, активізації попиту або погіршених умов виробництва продукції. Однак цей підхід не кращим чином впливає на рентабельність підприємства та знижує її, але, в свою чергу, знижуються і можливі ризики.

помірний

При використанні даного підходу створюються резерви на випадок, якщо відбудуться збої в роботі. За основу при розрахунках беруться дані минулих років. Це дозволяє визначити ті запаси, в яких може виникнути потреба. Рентабельність і ризик в даному випадку будуть мати середні значення.

агресивний

Застосування цього підходу зводиться до мінімізації всіх резервів аж до того, що їх повністю виключають. Якщо в процесі збої не будуть, то показники ефективності будуть на максимальному рівні. Однак слід взяти до уваги той факт, що при будь-якому збої підприємство понесе великі фінансові втрати. У цьому випадку ризик буде максимальним.

Моделі управління оптимальним обсягом запасів

Для того, щоб вирішувати проблеми, пов'язані з формуванням запасів, існує безліч моделей управління запасами. Основні питання, на які повинні відповідати моделі, це в якій кількості необхідно робити замовлення на продукцію і коли.

Кожна модель застосовується при конкретному виникла випадку.

модель Уїлсона

Вважається основний. Застосування її доцільно не тільки при розрахунку оптимального розміру виробничих запасів, а й для оптимізації готової продукції. При розрахунку всі витрати, які використовуються на запаси, діляться на 2 групи, виходячи з того, як змінюються витрати при зміні обсягів партії:

• витрати припадають лише на чергову партію запасу і ніяк не залежать від того, якої величини партія;
• витрати, пов'язані зі зберіганням товару на складі, що залежать також від обсягів.

Звідси випливає висновок, що, якщо мінімізувати першу групу, то вигідніше купувати сировину і матеріали великими партіями.

Якщо скорочувати витрати другої групи, вигідніше максимальне скорочення кількості резервів. Застосування даної моделі сприяє оптимізації розміру партії з мінімальними сукупними витратами.

Управління запасами на підприємстві

модель АВС

Дозволяє проводити об'ємно - вартісний аналіз. Всі знаходять запаси поділяються на групи в залежності від обсягу реалізації і величини прибутку.

Суть її полягає в тому, щоб всі резерви розділити на 3 категорії, спираючись на вартість, частоту використання, обсяг і інші показники. До групи «А» входять дорожчі види запасів, що вимагають тривалого циклу виконання замовлення. Група «В» включає ті цінності, які найменшим чином впливають на процес безперебійної роботи виробництва. Група «С» складається з усіх інших видів запасів, що мають низьку вартість і не впливають на кінцевий фінансовий результат.

Модель MRP (планування потреби в матеріалах) Це комп'ютерна система, яка обробляє замовлення і формує графік запасів, залежить від попиту на продукт. Дає відповіді на питання: що, скільки і коли.
Завдяки цій моделі розробляється оптимальний плановий графік на замовлення з можливістю подальшої корекції і змін.

Модель фіксованого рівня

Працює таким чином, що при досягненні порогового рівня запасу відбувається розміщення нового замовлення.

"Точно в строк"

Використання даної системи дозволяє скорочувати незавершене виробництво і створює заявки саме на ту продукцію, яка припадає точно вчасно для її використання.

«Мінімум - максимум»

Рівень запасу піддається періодичному контролю. При мінімальній кількості робиться нове замовлення.

Слід зауважити, що вибір тієї чи іншої моделі управління залежить повністю від спеціалізації підприємства та інших факторів.

Методи оцінки вартості запасів

Є кілька методів, які дозволяють оцінювати вартість запасів. Вибір на тому чи іншому зробити не складно. Більш оптимальним для компанії буде той, який приводить до максимального прибутку і зменшує тим самим податкові витрати.

Існує кілька основних методів:

• LIFO (останній прибув - перший вибув). Суть його полягає в тому, що першими надходять на реалізацію ті запаси, які були отримані останніми. Результатом буде зменшений податок. Даний метод заснований на тому, щоб згладити коливання циклу.
• FIFO (перший надійшов і перший проданий). В першу чергу реалізуються ті продукти, які були отримані раніше. Недоліком його є той момент, що прибуток залежить виключно від господарського процесу.
• Метод середньої ціни. Вартість резервів розраховується від середньої ціни на початку періоду і придбаних запасів з того часу.
• Найменшою ціни. Вважається більш консервативним. Найбільш оптимальний для тих видів запасів, де відбуваються постійні коливання в ціні.

висновок

Система управління запасами необхідна для забезпечення максимальної ефективності в діяльності будь-якого підприємства, спрямована на отримання високого прибутку з мінімальними витратами.